М
Ю́рій Миха́йлович Мушке́тик (21 березня 1929) — український письменник, Герой України. Юрій Мушкетик — визнаний майстер сучасної української прози. За три десятиліття літературної праці ним опубліковано більше десяти
Спочатку так – на швидкості, вперед, Крізь дорогі обличчя друзів давніх. Так легко перекреслюєм старе Оманливим на краще сподіванням. А потім – пригальмовується лет, І, озирнувшись у роки
А все від того, з чим себе рівнять, Які собі загадувать висоти,– Одна і та ж засіяна рілля Жита вродити може і осоти. А все від того, як
А кумирів же, сказано, не сотвори. Та науки цієї, як видно, замало, Коли навіть і нині, Й до сеї пори Не минає захоплення п'єдесталами. Як вони височать, постаменти
Людині потрібна людина, Як світлу – безобрійна даль, Як вічності – кожна година, Як щастю потрібна печаль. Долоні потрібна долоня – Щоб доторк, і хліба шматок, І усміх,