Іван Нечуй-Левицький – Біографія (СКОРОЧЕНО)

Іван Нечуй-Левицький

(1838-1918)

«Писати треба так, як люди говорять.»

І. Нечуй-Левицький

«Іван Левицький – се великий артист зору, колосальне, всеобіймаюче око України.»

І. Франко

Народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, в сім’ї сільського священика.

У 7 років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі.

У 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік.

Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем.

1861 року вступає до Київської духовної академії.

1865 року закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії в гімназіях Каліша та Седлеця.

Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати.

З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів.

Потрапляє під таємний нагляд жандармерії.

1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці.

До кінця життя І. Левицький жив майже у злиднях.

Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року.

«Українське життя – то не початий рудник, що десь під землею, хоч за його вже бралися такі високі таланти, як Шевченко…» І. Нечуй-Левицький

Твори:

• 1868р. «Дві московки»
• 1876р. повість «Микола Джеря»
• 1875р. комедія «На кожум’яках»
• 1875р. історична драма «Маруся Богуславка»
• 1878р. повість «Бурлачка»
• 1879р. повість «Кайдашева сім’я»
• 1881р. «Старосвітські батюшки та матушки»
• 1890р. «Українські гумористи й штукарі»
• 1893р. повість «Над Чорним морем»
• 1907р. «Сучасна часописна мова в Україні»
• 1914р. «Граматика української мови» в 2-х ч.