На Кожум’яках – Iван Нечуй-Левицький

С и д i р С в и р и д о в и ч. Чортзна-чого їй хочеться. Хвигiв схотiлось, наче малiй дитинi.

Є в д о к i я К о р н i ї в н а. Чи то ж менi? Та то ж тобi!

ВИХIД 2

Т i с а м i й б а ш м а ч н и ц я.

Б а ш м а ч н и ц я (вбiгає з кошиком). Добривечiр вам, Сидоре Свиридовичу, i вам, Євдокiє Корнiївно! Як же вам можна не бути на iменинах у Горпини Корнiївни!

С и д i р С в и р и д о в и ч. Як же пiти, коли Євфросина шапку сховала! Якби пак увечерi, то можна б i без шапки, а то вдень.

Є в д о к i я К о р н i ї в н а. Схаменись, старий! Що ти верзеш? Не пiшли, бо чогось послабли усi.

С и д i р С в и р и д о в и ч. Еге! Чогось справдi у нас роти послабли: й самi не розберуть, чого хотять. (Позiхає.) Ой, це неспроста щось.

Б а ш м а ч н и ц я. Мабуть, наслано. Було й менi таке торiк пiсля iменин Горпини Корнiївни. Цiлий день так позiхала, що мусила кликати шептуху.

Є в д о к i я К о р н i ї в н а. Сiдайте ж та розкажiть, як там було в сестри? Що їли, що пили, хто був, хто що робив?

Б а ш м а ч н и ц я. Були на обiдi пироги, була локшина з гускою, печена курка, печене порося, шулики, ще й катеринка на закуску. Так нагулялись, так натанцювались! Але не сяду, бо забiгла до вас по дорозi. Там був i Гострохвостий: таки добре витрусив кишенi на горiлку та на музики. Чи ви знаєте, що Оленка вже засватана за Гострохвостого?

Є в д о к i я К о р н i ї в н а. Чи вже ж? За Гострохвостого?

С и д i р С в и р и д о в и ч. Брехня!

Б а ш м а ч н и ц я. Вибачайте-бо, Сидоре Свиридовичу: хто бреше, тому легше. Пропили ми навiки Оленку! Гострохвостий найняв катеринку та аж сiртука й жилетку скинув, так вибивав тропака. Ой боже мiй, як колiна й литки болять, наче хто ломакою побив! Прощайте, серце! (Цiлується з хазяйкою.) Та нiкому, та нiкому, нiкому не кажiть, бо такий приказ. Я оце тiльки вам i кажу. (Виходить i на порозi збiгається з бублейницею.) Ой лишенько! Оце трохи з нiг не звалила! (Виходить.) вихiд 3

Є в д о к i я К о р н i ї в н а, С и д i р С в и р и д о в и ч i б у б л е й н и ц я.

Б у б л е й н и ц я. Бий тебе сила божа! Трохи менi носа не розбила своєю мордою. Добривечiр вам, кумо! (Цiлується.) Чи живi, чи здоровi? А вас не було на iменинах у Горпини Корнiївни, а ми пили сватання! Чи ви знаєте, що Оленка засватана за Гострохвостого, тiльки нiкому, нiкому не кажiть, бо такий приказ, щоб нiхто не знав. Прощайте! Так загулялась, так загулялась, аж очiпок з голови злазить. (Поправляє очiпок i виходить. На порозi збiгається з Меропiєю.) Ой! Оце! Аж забилась об вас!

ВИХIД 4

Є в д о к i я К о р н i ї в н а, С и д i р С в и р и д о в и ч i М е р о п i я.

М е р о п i я. Оце! Аж тiм'ям об дверi вдарилась. (Входить.) Господи, Iсусе Христе, сине божий, помилуй нас!

С и д i р С в и р и д о в и ч (басом). А-мi-нь.

М е р о п i я. Добривечiр вам! Як вас господь милує?

Є в д о к i я К о р н i ї в н а. Вашими молитвами ще ворушимось до котрого часу. Сiдайте, прошу вас!

М е р о п i я. Спасибi вам, нiколи. Далеко дибати додому. Коли б ви, Євдокiє Корнiївно, знали, як я сьогодня нагрiшила у Горпини Корнiївни; так нагрiшила, що насилу несу свої прегрiшення на Пе-черське.

С и д i р С в и р и д о в и ч. То вкиньте ту в'язку грiхiв у канаву, нехай там потоне у безднi. Чи варто ж нести таку нечисть аж на Печерське!

М е р о п i я. Якби ж пак можна було… Так нас приймала Горпина Корнiївна, так частувала, так припрошувала, що я одмагалась, одмагалась та й… (Маха руками.)

С и д i р С в и р и д о в и ч. Та й нагрiшили повне сито й решето.

М е р о п i я. Та ще й як приймала нас! Бо Оленку засватали. Гострохвостий засватався. Гарного зятя матиме Горпина Корнiївна! (Заточується.) Прощайте! Зоставайтесь собi дома. (Виходить i не потрапляє в дверi та в вiкно, пiдiйма ногу.) Оце як високо поробили пороги! (Знаходить дверi й виходить.)

ВИХIД 5

С и д i р С в и р и д о в и ч i Є в д о к i я К о р н i ї в н а.

С и д i р С в и р и д о в и ч (вдаривши об поли руками). От тобi й жених! Коли не брешуть оцi сороки.

Є в д о к i я К о р н i ї в н а (вдаривши об поли руками). От тобi й Гострохвостий! Та, мабуть, i не брешуть, бо аж втрьох одно говорили.

С и д i р С в и р и д о в и ч. Авжеж утрьох трудно брехати, не те що одному. От тобi втеряли розумного чоловiка! Де ж тепер достанеш такого розумного зятя?

Є в д о к i я К о р н i ї в н а (з плачем, взявшись за голову). Ой бiдна моя голiвонька! Що ж то станеться з нашою Євфросинкою? Де ж тепер у свiтi знайти такого жениха для нашої Євфросини?

С и д i р С в и р и д о в и ч хапається за голову. Обоє бiгають по хатi.

ВИХIД 6

С и д i р С в и р и д о в и ч, Є в д о к i я К о р н i ї в н а i Є в ф р о с и н а.

Є в ф р о с и н а (виходить з кiмнати). Що це з вами сталося? Чого це ви так бiдкаєтесь?

С и д i р С в и р и д о в и ч. Де ж пак не бiдкатись?

Є в д о к i я К о р н i ї в н а. Де ж пак не бiдкатись! Коли б ти знала… та не хочу казати… Кажи вже ти! (До Сидора Свиридовича.)

Завантажити матеріал у повному обсязі:

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: