Нечуй-Левицький Іван
Іван Нечуй-Левицький Біда бабі Парасці Гришисі Як було бабі Парасці п'ятедесят шість рік, помер її чоловік Омелько Гришенко, і помер не вдома, а в Василькові. Гришенкова оселя була
Іван Нечуй-Левицький Біда бабі Палажці Солов'їсі Ще до великої заливи 1886 року баба Палажка овдовіла. Другий Палажчин чоловік, Терешко Соловейко, ще за свого живоття одрізнив і видворив свого
Іван Нечуй-Левицький Без пуття I Павлусь Малинка був гарний з лиця, мов чорнявий та кучерявий бог Аполлон. Настуся Самусівна була пишна на вроду, мов Афродіта, котра тільки що
Iван Нечуй-Левицький Афонський пройдисвiт Весною, пiсля великодня, ченцi й послушники в одному київському монастирi запримiтили, що до церкви усе ходить якийсь не то грек, не то арм'янин. Тiльки
Іва́н Нечу́й-Леви́цький (25 листопада 1838 — 2 квітня 1918) письменник, перекладач Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім — Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського