Олесь Олександр

ПОХОД НА ЦАРГОРОД Геть за морем українським, Понад склом Босфорських вод Дивні вежі і палати Розкидає Царгород. Наче вир, кипить, торгує Крамом, зброєю, вином. Вдень він вуликом здається,

АСКОЛЬД І ДІР Славна в Рюрика дружина, Всім далась вона взнаки, А Аскольд і Дір — найперші, Найславніші вояки. Нудно їм сидіти дома Без походів, без боїв, І

ПОЧАТКИ КИЄВА Над Дніпром широким, вільним, Де луги й степи цвіли, Наші прадіди — поляни Оселились і жили. Хлібороб робив у полі, Пас пастух корів, овець, З луком,

НАШІ ПРЕДКИ — СЛОВ’ЯНИ Над озерами, річками, На полянах лісових, На стрімких високих горах, На просторах степових, – Де лише сіріє стежка Або вкрився збіжжям лан, Скрізь розкидались

УКРАЇНА В СТАРОВИНУ Ліс густий, дрімучий, темний, Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля його густе. Велетенські граби, вільхи, Сосни, явори, дуби Раз в століття полягають