Музика – Борис Олійник

МУЗИКА



Я прийду уже з посрібленими скронями,



Обважнілий під умовностями й узами,



В той завулок з тополиними колонами,



Що тече мені під серце, наче музика.



Під ворітьми, де літа мої проходили,



Я об спогади спіткнуся, мов загнузданий.



І хлюпне мені тремкою прохолодою



Твоїх пальців лебедино-біла музика.



Я прийду сюди аж ген із того досвітку



Хлопчаком у полинялому картузику,



І розтане сивий іней мого досвіду



У завулку, що гучить мені, як музика.



А кохання найгрізнішими указами



Ні зів'яти, ні вхолонуть — не примусити.



А єдиних слів, на жаль, було не сказано…



А для чого ті слова, як плаче музика?

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: