Вибір (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) – Борис Олійник

Над штормом, над шабельним зблиском,



Над леготом теплим в житах



Гойдається вічна колиска



Маятником Життя;







Життю — ні кінця, ні начала.



І вічно по колу землі:



Комусь — лебеді від’ячали,



Комусь — ще сурмлять журавлі.







Один передбачливо очі



Прикрив ще за крок від межі,



Ввійшовши клітиною ночі



Тихенько: чи жив, чи й не жив?







А інший — на кроки не міряв:



Летів, і гримів, і… згорів,



І люди відкрили в сузір’ях



Зіницю нової зорі.







Коли б загадали: — Хочеш,



Одне лише слово твоє —



І вища — лаврова! — почесть



Чоло твоє обів’є, —







Я б вибрав найвищу почесть:



У чистім і чеснім бою



На чорному мармурі ночі



Зорю записати свою!







Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)



Іде життя, змінюються покоління. І хоч усе, як кажуть, у Божій волі, людині надається вибір — як жити, що цінувати у житті. А якщо вона вибрала, то й несе відповідальність за це. Як і для Т. Шевченка, для сучасного поета Б. Олійника неприйнятні байдужість, споживацьке ставлення до життя. Для нього найвища почесть— "у чистім і чеснім бою" здобути щось корисне для свого народу, для своїх нащадків. І він не хоче міняти свої переконання, свою любов ні на лавровий вінок слави, ні на багатство й достаток.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: