ВЕСНА
Не повітря – найтонші звуки,
Не долина – блакитний дим.
І весни пустотливі руки
У волоссі моїм.
В наших пестощах щось зелене,
Хоч жагуче тужна вона.
Вона трохи старша за мене,
Ця смаглява весна.
Ой, це примха тільки, напевне, –
Зрада тут, під цими грудьми.
Я схоплюсь, я обурюсь ревне.
І посваримось ми.
30. ХІІ.1931