Шякунтала – Олег Ольжич

ШЯКУНТАЛА

Все нижче сонце потойбіч дороги,

А тут, в тиші, ростуть платани скраю,

Смагляві і сухі дівочі ноги

Дрібні сліди у пилі залишають.

Гарбу двокоду тягнуть до оселі

Бики слухняні, і минають люди,

А у лісах пустельники веселі

Ще й досі відають блаженства й чуда.

В твоїх очах вся мудрість незглибима.

Ходім, хай спробую, закутий,

Своїми недовірами-очима

Її до дна пізнати і збагнути.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: