НУМО В ЛІС ЧИ В ПОЛЕ З СУЄТИ МІЗЕРНОЇ…
Нумо в ліс чи в поле з суєти мізерної,
До дубів дніпровських, тиші крайозерної,
Де первісне небо і луги первісні,
А з куща калини – солов'їна пісня.
Там для серця знайдем втіху і розраду…
А знайшли – зажуру і гірку досаду.
Під кущем калини – голопупі "містери",
Солов'ї поглухли, бо ревуть транзистори.
Хто вони, і звідки, і якого роду –
Ці "вінці природи", що ганьблять природу?
Все втекло до біса – звірина і птиця.
О, ви ще не знаєте, як природа мститься!
1971