Давня весна (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) – Леся Українка
Була весна весела, щедра, мила. Промінням грала, сипала квітки. Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло — Зелений шум, веселая луна!
Ви щасливі, пречистії зорі… (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) – Леся Українка
Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені — ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, все на світі вам
Мрії (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) – Леся Українка
У дитячі любі роки. Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті. Не вродливі королівни Розум мій очарували. Я
Тиша Морська (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) – Леся Українка
В час гарячий полудневий Виглядаю у віконце: Ясне небо, ясне море, Ясні хмарки, ясне сонце. Певне, се країна світла Та злотистої блакиті, Певне, тут не чули зроду. Що
Хотіла б я піснею стати (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) – Леся Українка
Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну. Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: