Вогник далеко в степу (СКОРОЧЕНО) – Григір Тютюнник
ГРИГІР ТЮТЮННИК ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ (СКОРОЧЕНО) Павла, якого всі прозвали Павлентієм, прийняли до училища разом з друзями — Василем Силкою, Василем Оборою та Василем Кібкалом. Павло був
Громовик – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник Громовик Казка Над річкою і лісом засинювалось небо: зда-леку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи. А бусли лячно замахали
Додому, додому… – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник Додому, додому… (Оповідання) Так непомітно й літечко збігло. Сонце стало нижче ходити над землею, і хоч було воно яскраве та веселеньке, вже не гріло, як раніше.
Бушля – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник Бушля (Оповідання) Одного разу, коли Арсен, як завжди, рибалив біля своєї верби, припустив дощ. Вода в річці зробилася сірою та непривітною. Перестало виспівувати й вицьохкувати птаство
Біла мара – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник Біла мара (Оповідання) Не було ще такого літнього ранку, — хіба вже каміння з неба, — щоб дід Арсен, прозваний Бушлею, всидів дома. Де там! Як

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: