Каталог авторів

ПІДКОВИ КОНЕЙ Відстукали копита коней бойових, Серця в мозиль, каміння в пил зітерши, І я прийшов, прийшов уже не перший Слідами втоптаних доріг. Слідами втоптаних доріг Прийшов, спізнившись

Пильніше й глибше вдуматися в себе… Ти звівся й стверд у лютій боротьбі, З кісток і тріщин викладений склепе, Маленький космос скривши у собі. Там в’ються смерчі крихітних

ПАПОРОТЬ Мов скарб старий — цей місяць-білозір, Мов сни старі — ці хмари білопінні. І бачу я: в тривожному тремтінні Поганська ніч лягла на чорний бір. Снується дим

Нічний рейс Ю.Я. Підноситься зневажливо рука, І щерблене перо, неначе шпага, гнеться, І пада, зломлений, в покресленій чернетці Рядок, мов щогла неструнка. Та напина вітрила плавні строф, Скрипить

На луг лягло благословіння снігу — Хитливий переплив і перелив сніжин, — І я мовчу, немов читаю книгу Великих, тихих, лагідних таїн. В п’янливому, сповільненому смерку Кружіння серця.