Два вже літа скоро пройде… – Віктор Забіла
Два вже літа скоро пройде, Як я закохався; Якби знав я своє горе, Лучче б був не знався Я з тобою, дівчинонько, То б не знав і муки,
Гуде вітер вельми в полі!.. – Віктор Забіла
Гуде вітер вельми в полі Реве, ліс ламає; Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі! Реве, ліс ламає; Козак нудить, сердешний, Що робить, не знає.
Голуб – Віктор Забіла
ГОЛУБ Ой застогнав голуб У темній дуброві На гольї сухенькій; Ой заплакав тяжко Гіркими сльозами Козак молоденький. Ой застогнав голуб У темній дуброві, Неначе в неволі; Ой плакав
Будяк – Віктор Забіла
БУДЯК Поралися люди в полі — Хліб святий збирали І діток своїх маленьких Всіх позабирали. Інші колоски збирали, К матеркам носили. \”Любий Сидір! Любий Семен!\” — За те
Віктор Забіла – Біографія
Віктор Миколайович Забіла (1808 — листопад 1869) — український поет-романтик. Забіла Віктор Миколайович (крипт. — Ол-др.) — український поет. Народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: