Житіє Артема Безвіконного – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ЖИТІЄ АРТЕМА БЕЗВІКОННОГО1 1 Повість залишилася незакінченою. Земля була ще холодна, вишні саме зацвітали —де-не-де квіточка —після вітрів весняних з льодом. Артем стояв біля тину, зіпершись
День мій суботній – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ДЕНЬ МІЙ СУБОТНІЙ Прокидаюсь я щосуботи од сонця й золота, що, здається, тече крізьвікно з недавно позолочених хрестів на Андріївській церкві. Якщосонце вже височенько, хрести відбиваються
Вогник далеко в степу – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ Нас прийняли до училища разом: трьох Василів —Василя Силку,Василя Обору, Василя Кібкала —і мене. Мене-то звати Павлом, апрозивають Павлентієм. Ну, та я,
Живописець правди (О. Гончар) – Григір Тютюнник
ГРИГІР ТЮТЮННИК – ЖИВОПИСЕЦЬ ПРАВДИ (О. Гончар) Блискучим новелістом і повістярем увійшов у свідомість сучасного читача Григір Тютюнник. Сьогодні українську художню прозу не уявити без його хайкількісно й
Чудасія – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ЧУДАСІЯ Н о в е л а Здравія желаю, товаришу командарм!Ви мене, мабуть, уже й забули. А я вас —ні.Пам’ятаєте, як у двадцятому році приїздили ви

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: