Син приїхав – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник СИН ПРИЇХАВ На початку серпня, коли в Ковбиші, великесело по обидва бокивузенької річки в очереті та верболозах, з’їжджаються до батьків усіколишні ковбишівці, що отам по війні
Проти місяця – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ПРОТИ МІСЯЦЯ —Ладку, та заграй ще… Ладимире, та не цієї ж бо!Ладко напівпрезирливо, напівсонно замружує очі, притуляєтьсящокою до баяна й спроквола, ледаченько снуєпальцями по блискучихпри місяці
Поминали Маркіяна – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ПОМИНАЛИ МАРКІЯНА Ховали Маркіяна в полудень —без музики ховали і без попа, томущо більшість колгоспних «духовиків», як називали в селі самодіяльнихмузикантів, поїхали на станцію по жом,
Печена картопля – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ПЕЧЕНА КАРТОПЛЯ Під сосною, на теплому твердому піску, змішаному з падалишньоюглицею, лежить Тимоха —смирний, неговіркий, трохи тюхтійкуватийхлопець. Лежить і дивиться в небо. Поруч, на зеленій галявині,
Перед грозою – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ПЕРЕД ГРОЗОЮ Тієї весни Мотря щодня виглядала Василька коло воріт. Отак, яксонце навзаходи, рипала вона з хати у двір і, загрібаючи ногамиторішнє сміття, човпла до хвіртки.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: