Кленовий пагін – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник КЛЕНОВИЙ ПАГІН Н о в е л а Під хатою, на широкій старовинній призьбі, пообтиканій трухлимикілочками, сидить дід Христоня. Звуть його Савка. Але то тільки старізнають,
Іван Срібний – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ІВАН СРІБНИЙ На пристанційній вулиці за блискучими від сонця коліями граламузика, хтось охрипло зривався на пісню, що хтось вигопкував підтанок, і Йван подумай, що, мабуть, там
Зав’язь – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ЗАВ’ЯЗЬ — Куди це ти, парубче, наджигурився? —питають з полу дід Лавріні прикахикують насмішкувато, наче й справді щось про менезнають. А що в тім такого, що
Дядько Никін – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ДЯДЬКО НИКІН Виходимо з двору вдосвіта. У селі ще ні в кого й не світиться.Тільки де-не-дена стовпах уздовж вулиці лампочки ліниво-жовтопоблимують на ранок. Дядько Никінвідчиняє ворота,
Дикий – Григір Тютюнник
Григір Тютюнник ДИКИЙ Світлій пам’яті Василя Шукшина п р и с в я ч у ю Коли Санькові Бреусу нейти на роботу —випадаєце не часто, ахіба що в

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: