Я пам’ятаю: у забої… – Володимир Сосюра
Я пам'ятаю: у забої рубали вугіль шахтарі, де каганець боровся з тьмою, як промінь ранньої зорі. Там, над землею, неба шати, весняних сповнені окрас. Як важко лежачи рубати
Я люблю, коли в листя зелене… – Володимир Сосюра
* * * Я люблю, коли в листя зелене дерева одягає весна, і під вітром хитаються клени, і співає в квітках далина. Ще задумані далі безкраї зачаровують душу
Я знаю силу слова… – Володимир Сосюра
*** Я знаю силу слова — воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім — думка й почуття. Воно іде в
Я Вас любив, а Ви ніколи… – Володимир Сосюра
* * * Я Вас любив, а Ви ніколи Мене любити не могли, І от погасло сонця коло, Й мої троянди одцвіли. Немов підрізані ножем, Як і моя
Я – квітка осіння… – Володимир Сосюра
* * * Я — квітка осіння… Дощі мене мочать, рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, тумани пливуть од ріки. Була я колись

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: