Коли потяг у даль загуркоче… – Володимир Сосюра
Коли потяг у даль загуркоче, пригадаються знову мені дзвін гітари у місячні ночі, поцілунки й жоржини сумні… Шум акацій… Посьолок і гони… Ми на гору йдемо через гать…
Катрусі на спомин – Володимир Сосюра
КАТРУСІ НА СПОМИН Я знов побачив Вас, біляву і веселу, з привітним усміхом на радісних устах. А осінь за вікном жовтаве листя стеле і в вирій одліта за
Іще не скресла крига на Дніпрі… – Володимир Сосюра
Іще не скресла крига на Дніпрі, а вже весни дихання благовісне в снігах я чую, наче угорі прозорий крик, крик журавлиний висне. Іще нема конвалій у гаю, і
Іду я стежкою дзвінкою… – Володимир Сосюра
* * * Іду я стежкою дзвінкою, так вільно й молодо мені, і Марс горить переді мною в непереборній вишині. Над далиною голубою віків гармонії печать, і наче
І пішов я тоді до Петлюри… – Володимир Сосюра
І пішов я тоді до Петлюри, бо у мене штанів не було. Скільки нас, отаких, попід мури од червоної кулі лягло. Ми пройшли золотими ланами, крізь огонь і

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: