Каталог авторів

І все, куди не йду, холодні трави сняться, де дерева шумлять і плачуть за Дінцем, де вулиці п'янить солодкий дух акацій, востаннє за вікном заплакане лице… І сняться

ЗНОВ СЕЛО Знов село. По блакитному трапу сходить сонце над маревом нив. Я в пальті і у фетровій шляпі, де колись у свитині ходив. Де колись неповторного літа

Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі У південні країни з журбою, і заснуло зерно

* * * З дерев опадає убрання, і вітер у сурму гука. Покірна краса умирання, чому ти мені так близька? І осінь, і дим над рікою… О земле,

На мові нашій дня печать. Вона — як сяйво серед ночі… її не можна забувать, Вона душі твоєї очі. Єднає з піснею в гаю Вона з життям тебе