Пластовий капелюх – Олег Ольжич
ПЛАСТОВИЙ КАПЕЛЮХ Він висить в мене в хаті на стіні, Широкополий, трошечки прим'ятий, І ось, здається, нині вже вдесяте Киває і всміхається мені. Він оптиміст, яких є мало
Пророк – Олег Ольжич
ПРОРОК Не сняться літа дитинні, Не маряться дні юнацькі. Дівчата з горбів зелених Давно не сходять до танцю. Давно не збирають смокви, Не душать важкі виногрона. Річки течуть
Робітня – Олег Ольжич
РОБІТНЯ День — прямокутник матового шкла, Велика грудка кинутого снігу. На ясність дум. На маєстат чола. На стіл просторий і розкриту книгу. Просте каміння — як прості слова,
Весна – Олег Ольжич
ВЕСНА Не повітря – найтонші звуки, Не долина – блакитний дим. І весни пустотливі руки У волоссі моїм. В наших пестощах щось зелене, Хоч жагуче тужна вона. Вона
Акваріум – Олег Ольжич
АКВАРІУМ На сходах дому зупинись на мить Заглянути у казку баговинну. Он промінь впав з-посеред верховіть І засвітив його шматком бурштину. На листя ти задивишся бліде, На черепашку

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: