Пісні – Максим Рильський

Коли пісн мойого краю-

Піливуть у рiдних голосах,

Менi здається; -що-збираю

Цілющі трави я в лугах.



В пiснях і труд, i даль походу,

Iжаль, i усмiх, і любов,

I гнiв великого народу;

І за народ пролита кров.



В піснях— дівоча світяа-туга-

І вільяий помах косаря,

В них юність виникає-друга,

Висока світиться зоря.



Люблю пісні мойого краю,

Та ве спинюсь на тім лишень:

З любов'ю вухо привертаю

Де братніх на землі пісень.



Немає людності такої,

Громади жодної нема,,

Яка б із давнини глухої



Ішла по всесвіту німа.



Багато голосів на світі,

Як барв на поверхні земній,

Та всі вони в єдине злиті

У мрії людства віковій.



Це — рук стискання працьовите,

Це — серць братання у бою…

Жагу пісень, в труді омитих,

Люби, як брат сестру свою.



У кожній мові, в кожнім слові

Краси майбутнього шукай,

Де в неохмареній любові

Розквітне світу небокрай.



1951

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: