І ці поля мені тепер чужі,
І ти чужа, і притулку немає…
Куди ж іти? Скажи мені, скажи!
І ти не знаєш, і ніхто не знає.
Як і торік, пролинули чайки,
І проспівали сурми журавлині,
І серце те ж, і ті ж горять зірки —
Одна лиш мертва мрія не прилине.
Холодне небо. Вечір стальовий,
В недвижнім смутку золотяться зорі…
Зійти б, зійти б на дальній шпиль гірський
І руки простягти в німі простори.