Діалог навіяний дискусією про мистецтво – Максим Рильський
навіяний дискусією про мистецтво в «Комсомольской правде» ПЕРШИЙ ГОЛОС У часи космічної ракети, Кібернетики та інших див За облавок викиньте, поети, Допотопних ваших солов'їв! Геть жбурніть симфонії та
Гімн труду і сонцю – Максим Рильський
1 Як гордий соняшник, самого сонця син, Лише до нього вид обертає квітущий, Так ти, обернений до майбуття годин, Ніде й ні перед ким не гнеш своїх колін
Волохатий, фіолетовий – Максим Рильський
Волохатий, фіолетовий Сон і справді ніби спить. Ні, сьогодні не найдете ви, Чим би серце засмутить. Не чіпляйтеся з розмовою, От співати — інша річ. Вже запоною шовковою
Вийся, жайворонку, вийся… – Максим Рильський
М. В. Лисенкові Вийся, жайворонку, вийся Над полями, Розважай людськую тугу Ти піснями. В небі, чистім і прозорім, Сонце сяє, Наче в морі, в жовтім житі Хвиля грає.
Вже червоніють помідори – Максим Рильський
Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві, Яке ще там у біса горе, Коли серця у нас живі? Високі айстри, небо синє, Твій погляд, милий і ясний…

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: