Навкруг обрізано жалі – Василь Стус
Навкруг обрізано жалі, обтято голосіння і нашепти. Десь при столі батьків моїх тужіння згорьоване. Мене ж мій мур відгородив од нього. Не чути їхніх слів-зажур, урвалася дорога, якою
На схід, на схід, на схід, на схід – Василь Стус
На схід, на схід, на схід, на схід, на схід, на схід, на схід — зболіло серце, як болід, згубився й болю слід. Тепер провидь у маячні: десь
На однакові квадрати поділили білий світ – Василь Стус
На однакові квадрати поділили білий світ Рівне право всім страждати і один терпіти гніт. Зле і кату, зле і жертві, а щастливого нема. Всім судилося померти за замками
На Лисiй горi догоряє багаття нiчне – Василь Стус
На Лисiй горi догоряє багаття нiчне, I листя осiнне на Лисiй горi догоряє, а я вже забув, де та Лиса гора, i не знаю, чи Лиса гора впiзнала
На колимськім морозі калина… – Василь Стус
На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми. Неосяжна осонцена днина, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми. Безгоміння, безлюддя довкола, тільки сонце і простір, і сніг. І

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: