С
СИНІ ТРАВИ Сині трави, даль кармінна. Ріки в тумані. В сяйві мрійному долини І огні, огні. Там мій дім і та шипшина, що колись я рвав. Кароока та
САД В огні нестримної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили ми собі одвічну… О будьте прокляті,— кому
РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці любові не згасне священний вогонь, як
Музика: Пилип Козицький Грізно зграями набої Розривали неба дах І летіли дні стрілою \ У похода, у боях. / двічі І в грому гармат недарма Клекотів повстанням край.
Пам'ятаю, вишні доспівали, наливались сонцем у саду. На прощання ти мені сказала: «Де б не був, а я тебе знайду…» І у тьмі, од муки, од утоми, де