Блукає осінь… – Володимир Сосюра
* * * Блукає осінь. Безгомінням цвіте її очей блакить, і у садах під вітром синім багняний плащ її шумить. Вона мете сумні алеї, де пада золото руде,
Білі акації будуть цвісти… – Володимир Сосюра
Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі, промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі… Будем іти ми з тобою тоді в ніжному вітрі до рання,
Бабине літо – Володимир Сосюра
БАБИНЕ ЛІТО Літо бабине, бабине літо… Серце чує осінні путі… Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті. Листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори. На покірну
Айстри задумані, квіти останнії… – Володимир Сосюра
* * * Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Ви як любов, що весни не зазнала
Володимир Сосюра – Біографія
Перейти до Вікіпедії ВОЛОДИМИР СОСЮРА (1898—1965) Володимир Миколайович Сосюра народився на станції Дебальцеве (нині Донецької обл.) 6 січня 1898р. Дитячі роки поета минали в с Третя Рота (нині

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: