Гей, нові Колумби й Магеллани… (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) – Василь Симоненко
Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани. Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені
Гей, нові Колумби й Магеллани… – Василь Симоненко
Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені
Я… – Василь Симоненко
Я… Він дивився на мене тупо Очицями, повними блекоти: — Дарма ти себе уявляєш пупом, На світі безліч таких, як ти. Він гримів одержимо і люто, І кривилося
Чорні від страждання мої ночі … – Василь Симоненко
* * * Чорні від страждання мої ночі, Білі від скорботи мої дні Впали у твої свавільні очі, Жадібні, глибокі і чудні. Я тебе не хочу обминути, Я
Цар Плаксій та Лоскотон – Василь Симоненко
ЦАР ПЛАКСІЙ ТА ЛОСКОТОН Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса-країна З дивним ім'ям Сльозолий. І колись в країні тій Був

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: