Володимир – Семен Скляренко

Проедр Василь добре знав патрикiя Феодора, не раз запрошував його до Великого палацу, щоб довiдатись про далеку Русь; були випадки, коли проедр давав Феодору й важливiшi завдання (купцi Вiзантii завжди були очима iмператорiв у чужих землях), саме Феодора Борея посилав проедр з василiками до печенiзького кагана Курi, коли Іоанн Цимiсхiй замислив убити князя Святослава.

І патрикiй Феодор виконав тодi завдання Цимiсхiя, знайшов над Днiпром Курю, дав йому двiстi кентинарiiв, а каган навеснi дiждався князя – вбив його на островi Хортицi.

Тепер проедр Василь i патрикiй Феодор зустрiлися як давнi знайомi, друзi.

– Я чув, патрикiю Феодоре, – почав розмову проедр, – що ти тiльки-но прибув з Киева.

– Так, проедре Василю, я прибув з Киева три днi тому.

– Ти iхав морем?

– Нi, по Борисфену й Понтом я боявся iхати. На цей раз я iхав кiньми через землi тиверцiв i угличiв, а потiм через Болгарiю.

– І, чув я, ти знову вирушаеш до Киева?

– Зараз зима i всi шляхи на Русь закритi, але навеснi я неодмiнно виiду в Киiв.

– Ти – справжнiй рус! – засмiявся проедр.

– Руса з мене нiколи не буде, – жартом на жарт вiдповiв патрикiй Феодор, – хоч багато русiв вважають мене своiм.

– Ти, казали менi, навiть маетки маеш на Русi?

Феодор Борей посмiхнувся.

– Купець, який торгуе в чужих землях, мусить молитись своiм i чужим богам.

– Але вiруеш ти в единого Бога?

– Я вiрую тiльки в единого Бога, i iмператори Вiзантii, й ти, проедре Василю, це знаете.

– Так, iмператори знають i вдячнi тобi. Ти зробив велику послугу, вбивши Святослава.

– Я нiколи нiкого не вбивав, – суворо промовив патрикiй Феодор, – князя Святослава вбив каган Куря.

– За наше золото…

– Так, золото було наше, – згодився Феодор.

– А тобi не страшно там, у городi Киевi?

– А чого ж менi боятись? Не один я сиджу в Киевi, е там нашi купцi, i, крiм мене, двори iхнi е на пiвночi Русi – в Новгородi. Торгуемо, проедре Василю, i торгуемо непогано. Багата земля Русь, нам е що iм продати, ще бiльше можемо купити в них.

– А як руси ставляться до наших купцiв?

– Добре! Руси, проедре, дуже мирнi люди i нiколи не обдурять, не скривдять купця. Вони страшнi тiльки тодi, коли хтось iз зброею вдираеться до них… А ми, вибачай менi на словi, вдираемось i вдираемось до них.

– Слухай, патрикiю, – проедр схопився з крiсла й пройшов кiлька разiв по палатi, – зараз Вiзантiя не хоче й не мае сили вдиратись на Русь. Годi! Я сам бачив вiйсько iхнього князя Ігоря пiд Константинополем, Святослава – на Дунаi… Дяка Богу, що цей варвар убитий. А нинi що робиться на Русi?

– Що саме тебе цiкавить, проедре?

– Великий палац киiвських князiв.

Патрикiй Феодор посмiхнувся.

– Такого Великого палацу, як наш константинопольський, в Киевi немае.

– Мене цiкавить не сам палац, а князi.

– Розумiю… На Русi нинi сидять сини князя Святослава.

– Скiльки iх?

– У Киевi сидить Ярополк, пiд Киевом у землi древлян – Олег, вони – сини Святослава й угорськоi князiвни, а ще один, князь Володимир, сидить у Новгородi – вiн син князя Святослава й рабинi.

Проедр Василь здригнувся: син iмператора й рабинi не мiг чути цих слiв.

– А хто з них, – запитав вiн, – найкращий, себто з ким найлегше розмовляти? Чуеш, патрикiю, зараз ми не можемо воювати з Руссю, я хочу з нею розмовляти.

– Ти робиш добре, проедре, з Руссю краще не воювати, а розмовляти й торгувати. Колишнi iмператори нашi, на жаль, цього не робили, коли ж ми так будемо поводитись на Русi, тодi швидше можна буде ii й скорити…

– Я бачу, що ти мене розумiеш, патрикiю! Гаразд, будемо дiяти. То який же князь руський найбiльш придатний для Вiзантii?

– Тiльки киiвський князь Ярополк. Вiн – християнин, дуже любить славу, ненавидить братiв своiх, особливо сина рабинi Володимира.

– Вiн одружений?

– Нi, проедре. Тебе, бачу, i це цiкавить…

– Цiкавить, i навiть дуже, бо ти поiдеш весною до Киева не тiльки як купець, а як наш посол, разом з тобою поiде кiлька слiв, а може, i епископ… По дорозi до Киева ви мусите знайти печенiгiв.

– Ти замислив убити Ярополка?

– Зовсiм нi! Навпаки, ти знайдеш печенiзького кагана.

– Курю?

– Нi, Курю вже знають, вiн для цього не годиться. Ти знайдеш iншого кагана, даси йому золото, щоб вiн iхав до Киева й уклав мир з Ярополком…

– Мир з Ярополком? Почекай, проедре! Знайти кагана, який вiзьме наше золото й укладе мир з Ярополком, дуже легко, але навiщо це? Я нiчого не розумiю, проедре!

– Пiзнiше ти все зрозумiеш… А тим часом слiдом за печенiгами ви поiдете до Киева, повезете князевi Ярополку дари, укладете з ним мир, а крiм того, повезете, може, князевi й жону.

– О проедре, я бачу, ти хочеш учинити князевi Ярополку брань бiльшу, нiж покiйний iмператор.

– На цей раз брань буде без кровi.

– А навiщо кров? Золотом, проедре, а коли до цього додати ще й жону, можна досягнути бiльше, нiж на бранi…

10

Над самим берегом Тiбру, на кам’янистому пагорбi Ватиканi, оточена ровом i валами, стоiть похмура кам’яна споруда з вежами, високими стiнами, мостом, що пiдiймаеться на нiч, важкими залiзними ворiтьми.

Такi ж споруди видно й на iнших горах – Авентiнi, Квiрiналi, Капiтолii, – всi цi фортецi охороняли колись древнiй Рим, що розкинувся понад Тiбром i в долинах, його величнi храми, палаци, форуми, базилiки, пам’ятники, багатства.

Та споруда на Ватиканському пагорбi над Тiбром – це не тiльки фортеця – колись пiд ii стiнами точились жорстокi боi, лилась людська кров, нинi ж тут живе з своiм конклавом намiсник Бога на землi – Римський Папа.

У пiзню годину ночi ще один папа, на цей раз Бенедикт VII, не спить, вiн сидить i розмовляе з епископом Львом, який тiльки ввечерi прибув до Рима з Константинополя, куди iздив потай як купець.

– Отже, iмператора Іоанна не стало…

– Так, всесвятiший, Господь Бог покликав його до себе.

– Певен, що Господь Бог вiддасть його душу тiльки дияволу. Цей вiрменський полководець наробив нам стiльки лиха в Середземному морi, як нi один iз iмператорiв Вiзантii. Отже, зараз на престолi в Константинополi сидять Василь i Костянтин.

– Над ними стоiть все той же проедр Василь.

Завантажити матеріал у повному обсязі:

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: