Григорій Сковорода – Біографія (СКОРОЧЕНО)

Григорій Сковорода

(1722-1794)

Народився 3 грудня 1722р. у селі Чорнухи на Полтавщині.

Навчався у дяка-скрипаля на привілейованому становищі, співав у церкві.

Вищу освіту отримав у Києво-Могилянській академії.

У 20 років поїхав до Петербургу, де прославився музично. Повернувшись їде у 3-річну подорож по світу.

Працював у Переяславському колегіумі, потім – домашнім вчителем. Працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори.

З 1769р. став мандрівним педагогом-просвітником. Останні десятиріччя – це роки його слави. У філософських діалогах і трактатах біблейська проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Зміст людського існування — подвиг самопізнання.

Передбачив свою смерть: «Він пішов у свою кімнатку, перемінив білизну, помолився Богу і, підложивши під голову свої писані праці і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з’явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний закостенілий.»

Це сталося 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочевського району Харківської області.

Твори:

Сад божественных пісней

Пісні та фабули:

• De libertate
• Fabula
• Fabula de Tantalo
• Фабула
• Всякому місту – звичай і права
• Бджола та шершень
• Разговор о премудрости
• Все лице морщиш, печалей всегда ты
• Похвала астрономіи
• О delicati blanda etc
• In natalem Jesu
• Quid est virtus?
• Epigramma
• In natalem Basilii Tomarae
• De umbratica voluptate

Басні Харьковскія

трактати

діалоги