Третя рота – Володимир Сосюра

4. Колас Якуб (справжнє прізвище — Міцкевич Костянтин Михайлович; 1882—1956) — білоруський радянський письменник, народний поет БРСР (з 1926 p.), академік АН БРСР (з 1928 р.). В. Сосюра переклав три вірші Якуба Коласа («Киньте смуток!», «Відгук» і «Устінський горбок»).

5. Купала Янка (справжнє прізвище — Лупевич Іван Домініковцч; 1882—1942) — білоруський радянський поет, народний поет БРСР (з 1925 p.), академік АН БРСР (з 1928 p.), академік АН УРСР (з 1929 р.). В. Сосюра переклав три вірші Янки Купали («Старі окопи», «Генапвале», «А ми собі сіємо й сіємо…»).

6. Корнійчук Олександр Євдокимович (1905—1972) — українськиіі радянський письменник-драматург, державний і громадський діяч, академік AH CPCP (з 1943 p.), академік АН УРСР із 1939 р.), Герой Соціалістичної Праці (з 1967 p.). Був головою правління Спілки письменників України (в 1938-1941 pp. і в 1946—1953 pp.).

7. Білодід Іван Костянтинович (1906—1981) — український радянський мовознавець, академік AH CPCP (з 1972 p.), академік АН УРСР (з 1957 p.), заслужений діяч науки УРСР (з 1966 p.). В. Сосюра, очевидно, мае на увазі працю І. Білодіда «Російська мова — мова міжнаціонального спілкування CPCP» (1962).

8. Рилєєв Кіндрат Федорович (1795—1826) — російський поет, декабрист, страчений царизмом. Автор поезій високого громадянського звучання, історичних дум, агітаційних віршів. К. Ф. Ріілєев у 1817—1820 pp. жив па Україні, знав українську мову, вивчав історію України, писав твори на українську тематику (дума «Богдан Хмельницький», поеми «Войнаровський», «Наливайко»). В. Сосюра переклав вірш К. Рилєєва «Мене навідати бажала».

9. Прокоф'єв Олександр Андрійович (1900—1971) — російський радянський поет, Герой Соціалістичної Праці (з 1970 p.), лауреат Ленінської премії (1961). Україні присвятив ряд поезій, переклав твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка. В редакційній статті газети «Правда» від 2 липня 1951 p. «Проти ідеологічних перекручень в літературі», в якій В. Сосюру було піддано критиці за опублікований у журналі «Звезда» (1951, № о) вірш «Любіть Україну», О. Прокоф'єва було звинувачено в тому, що він «безвідповідально поставився до свого обов'язку перекладача», «з незрозумілих причин допустив повну сваволю, вписавши в текст образи, яких зовсім немає в автора вірша».

10. Софронов Анатолій Володимирович (нар. 1911 p.) — російський радянський письменник, драматург, Герой Соціалістичної Праці (з 1981 р.). Ряд віршів присвятив Україні, Т. Шевченкові. У 1953—1986 pp. — головний редактор журналу «Огонек».

11. Микитенко Іван Кіндратович (1897—1937) — український радянський письменник.

Стосунки між В. Сосюрою і І. Микитенком були дружні.ми, хоч, як це видно із роману, інколи загострювалися. В. Сосюра іноді суб'єктивно оцінював діяльність свого літературного побратима, але із співчуттям ставився до його загибелі в 1937 р., про що говорить у поемі «Розстріляне безсмертя» (1960). В Сосюра присвятив 1. Микитенку поему «Мазепа» («Життя й революція», 1929, № 1),

12. Ермітаж — найбільший в СРСР музей історії мистецтва і культури (Ленінград), що виник у 1764 p. як приватна збірка художніх творів Катерини II.

13. Кап Зельман Мендельович (нар. 1911 p.) —український радянський письменник.

14. Хвиля Андрій—керівник агітпропу в ЦК КП(б)У, а пізніше — заступник наркома освіти СРСР.

15. Муравйов Михайло Артемович (1880—1918) — військовий авантюрист, який приєднався до боротьби за Радянську владу, лівий есер, підполковник. В 1917 p. під час бунту Керенського — Краснова — начальник оборони Петрограда. В 1918 p. — головнокомандуючий військами Східного фронту, але зрадив Радянській владі і підняв 10—11 липня 1918 p. бунт у Симбірську. Був убитий при арешті.

16. Червоненко Степан Васильович (нар. 1915 p.) — партійний і державний діяч УРСР, дипломат. В 1956—1959 pp. — секретар ЦК Компартії України.

17. Любченко Панас Петрович (1897—1937) — державний і партійний діяч УРСР.

18. Фореггер Микола Михайлович (справжнє прізвище — Грейфентурн; 1892—1939) — російський і український радянський режисер, балетмейстер, народний артист УРСР (з 1934 р.). У 1929—1936 p. —режисер Харківського і Київського театрів опери та балету.

19. Назаренко Іван Дмитрович (1909–1986) —партійний і державний діяч УРСР, доктор філософських наук (з 1962 р.). В 1946—1947 pp. і в 1949—1956 pp. —секретар ЦК Компартії України.

20. Гаршин Всеволод Михайлович (1855—1888) — російський" письменник.

21. Терещенко Микола Іванович (1898—1966)—український радянський письменник, перекладач.

22. «Справа честі» — п'єса І, Микитенка (X., «Гарт», 1932).

23. Лахуті Абулькасім Ахмедзаде (1887—1957) — таджицький радянський поет. В. Сосюра переклав два вірші А. Лахуті («Лист з дороги», «Вином любові»).

24. Ставський Володимир Петрович (справжнє прізвище — Кирпичников; 1900—1943) — російський радянський письменник. Загинув на фронті. В 1937—1943 pp. був редактором журналу «Новый мир».

LVII

1. «Розгром» — поема В. Сосюри, текст якої не зберігся.

2. Вишня Остап (справжнє прізвище — Губенко Павло Михайлович; 1889—1956) — український радянський письменник, сатирик і гуморист.

3. Річицький Анатолій (літературний псевдонім — Пісопький) — український політичний діяч, журналіст. Автор праці «Тарас Шевченко в світлі епохи».

4. Щербина Іван Савич (1891—1979) — український радянський письменник.

5. Крушельницький Антін Володиславович (1878—1941) — український письменник, критик, журналіст.

6. Лісовий Антін — український радянський поет.

7. Фефер Ідик (Ісак Соломонович; 1902—1952) — єврейський радянський письменник. Переклав єврейською мовою вірші Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри та ін.

8. Городськой Яків Зіновійович (1898—1966) — російський радянський письменник. Переклав російською мовою вірші багатьох українських поетів, в т. ч. і В. Сосюри.

9. Сенченко Антін — тодішній голова Спілки радянських письменників України.

10. Удень я сумно йшов по вулиці Короленка повз будинок ЦК… — Йдеться про теперішню вулицю Володимирську і будинок № 33, в якому тоді знаходився ЦК КП(б)У.

LVIII.

1. Брежньов Геннадій Іванович (1913—1953) — український радянський поет.

2. Котляров Борис Іванович (нар. 1911 p.) — російський радянський поет.

3. Козипький Пилип Омелянович (1893—1960)—український радянський композитор, педагог, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1943 p.).

4. Юра Гнат Петрович (1888—1966) — український радянський актор, режисер, народниїї артист СРСР (з 1940 p.).

5. Курбас Лесь (Олександр Степанович; 1887—1942) — український радянський актор, режисер, педагог, народний артист республіки (з 1925 p.).

6. Озерський — політичний діяч, журналіст.

LIX

1. «Роліт» — житловий будинок письменників у Києві по вулиці Леніна, 68.

2. Семиволос Іван Терентійович (1909—1943) —український радянський письменник.

3. Пронь Гнат — український радянський, письменник..

4. Кузьмич Володимир Савич (1904—1943) — український радянський письменник.

LXI

1. Маленький син був у Євпаторії… — Йдеться про сина Володимира.

2. Кобилецький Юрій (Іван) Свиридович (1906—1987) — український радянський літературознавець і критик.

3. Бажан Микола Платонович (1904—1983)—український радянський поет, державний і громадський діяч, академік АН УРСР (з 1951 p.), Герой Соціалістичної Праці (з 1974 p.). Лауреат Ленінської (1982) та Державних премій.

4. Василевська Ванда Львівна (1905—1964) — польська і радянська письменниця і громадська діячка.

5. Собко Вадим Миколайович (1912—1981) — український радянський письменник.

Завантажити матеріал у повному обсязі:

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: