Третя рота – Володимир Сосюра

«…лик ужасен».

7. Тевелєв Мусій Соломонович (1890—1918) — учасник боротьби за владу Рад на Україні. У 1915—1917 pp. працював у Катеринославській, а потім u Харківській більшовицьких організаціях. Розстріляний німецькими окупантами.

8. «Слово» — кооперативний будинок письменників у Харкові.

9. Дніпровський Іван Данилович (справжнє прізвище — Шевченко; 1895—1934) — український радянський письмен ник.

10. Шмигельський Антон Іванович (1901—1972) — україн ський радянський письменник.

11. Чон — «части особого назначения».

1. «Більше не побачу сонячних очей». — В. Сосюра циту' другий рядок другої строфи вірпіа П. Тичини «Подивилас:

ясно…» (1918).

2. Чумак Василь Григорович (літературні псевдоніми С. Віче, Вагр, Ічня; 1901—1919) — український радянськиі поет.

3. «Воздвигне Вкраїна свойого Моисея…» — рядок із вірша П. Тичини «І Белий, і Блок…» (1919).

4. «А справжня муза неомузена…» — В. Сосюра цитує третю строфу вірша П. Тичини «Один в любов…» (1919).

5. …читав нам свої харківські вірші про жорстокий годинник над головою, про цвинтар… — Йдеться про вірші П. Тичини «Харків» (1923) та «Фуга» (1921).

6. «Глибинами не всохну, не вмілію»… — В. Сосюра не зовеш точно наводить третій рядок «Глибинами не втану, не змілію…» із першої строфи вірша П. Тичини «За всіх скажу…» (1922).

LI

1. «Махно» — поема В. Сосюри, написана приблизно 1924 р. Текст не зберігся.

2. Примаков Віталій Маркович (1897—1937) — у роки громадянської війни командир корпусу Червоного козацтва України.

3. Азарх Раїса — письменниця, співробітниця Державного видавництва України.

4. Епік Григорій Данилович (1901—1942) — український радянський письменник.

5. «ДПУ» — поема В. Сосюри «ГПУ», написана в 1928 p.

6. ДВУ — Державне видавництво України.

7. «Серце» — збірка В. Сосюри, видана в 1931 p. (X., «ЛІМ», 1931).

LII

1. Затонський Володимир Петрович (1888—1938) — радянський партійний та державний діяч, академік АН УРСР (з 1929 р.), В 1922—1923 pp. і в 1933—1938 pp. —нарком освіти УРСР.

2. Бунд (мовою ідиш—«союз»), «Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі і Росії» — опортуністична дрібнобуржуазна націоналістична організація (1891—1921).

3. Яловий Михайло (літературний псевдонім — Юліан Шпол; 1891—1934) — український радянський письменник, член-фундатор і перший президент ВАПЛІТЕ. Роман «Золоті лисенята» був надрукований у 1927 p.

4. Прізвище даної особи не вказується.

LIII

1. Заливчий Андрій Іванович (1892—1918) — український письменник і громадський діяч, один із керівників повстання 1918 p. проти гайдамаків і німецьких окупантів на Чернігівщині, у боротьбі з якими й загинув.

2. Скрипник Микола Олексійович (1872—1933) — радянський державний і партійний діяч, академік АН УРСР (з 1928 p.) і АН СРСР (з 1929 p.).

3. Досвітній Олесь (справжнє прізвище — Скрипаль Олександр Федорович; 1891—1934)—український радянський письменник.

4. Касьяненко Євген — журналіст. Із 1925 p. — редактор газети «Вісті».

LIV

1. Данилова Марія Гаврилівна — друга дружина В. М. Сосюри.

LV

1. У рукопису пропуск.

LVI

1. Чсірот Михась (1896—1938) — білоруський радянський письменник.

2. Дубовка Володимир Миколайович (1900—1976) — білоруський радянський письменник.

3. Александрович Андрій Іванович (1906—1963) — білоруський радянський письменник.

4. Колас Якуб (справжнє прізвище — Міцкевич Костянтин Михайлович; 1882—1956) — білоруський радянський письменник, народний поет БРСР (з 1926 p.), академік АН БРСР (з 1928 р.). В. Сосюра переклав три вірші Якуба Коласа («Киньте смуток!», «Відгук» і «Устінський горбок»).

5. Купала Янка (справжнє прізвище — Лупевич Іван Домініковцч; 1882—1942) — білоруський радянський поет, народний поет БРСР (з 1925 p.), академік АН БРСР (з 1928 p.), академік АН УРСР (з 1929 р.). В. Сосюра переклав три вірші Янки Купали («Старі окопи», «Генапвале», «А ми собі сіємо й сіємо…»).

6. Корнійчук Олександр Євдокимович (1905—1972) — українськиіі радянський письменник-драматург, державний і громадський діяч, академік AH CPCP (з 1943 p.), академік АН УРСР із 1939 р.), Герой Соціалістичної Праці (з 1967 p.). Був головою правління Спілки письменників України (в 1938-1941 pp. і в 1946—1953 pp.).

7. Білодід Іван Костянтинович (1906—1981) — український радянський мовознавець, академік AH CPCP (з 1972 p.), академік АН УРСР (з 1957 p.), заслужений діяч науки УРСР (з 1966 p.). В. Сосюра, очевидно, мае на увазі працю І. Білодіда «Російська мова — мова міжнаціонального спілкування CPCP» (1962).

8. Рилєєв Кіндрат Федорович (1795—1826) — російський поет, декабрист, страчений царизмом. Автор поезій високого громадянського звучання, історичних дум, агітаційних віршів. К. Ф. Ріілєев у 1817—1820 pp. жив па Україні, знав українську мову, вивчав історію України, писав твори на українську тематику (дума «Богдан Хмельницький», поеми «Войнаровський», «Наливайко»). В. Сосюра переклав вірш К. Рилєєва «Мене навідати бажала».

9. Прокоф'єв Олександр Андрійович (1900—1971) — російський радянський поет, Герой Соціалістичної Праці (з 1970 p.), лауреат Ленінської премії (1961). Україні присвятив ряд поезій, переклав твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, А. Малишка. В редакційній статті газети «Правда» від 2 липня 1951 p. «Проти ідеологічних перекручень в літературі», в якій В. Сосюру було піддано критиці за опублікований у журналі «Звезда» (1951, № о) вірш «Любіть Україну», О. Прокоф'єва було звинувачено в тому, що він «безвідповідально поставився до свого обов'язку перекладача», «з незрозумілих причин допустив повну сваволю, вписавши в текст образи, яких зовсім немає в автора вірша».

10. Софронов Анатолій Володимирович (нар. 1911 p.) — російський радянський письменник, драматург, Герой Соціалістичної Праці (з 1981 р.). Ряд віршів присвятив Україні, Т. Шевченкові. У 1953—1986 pp. — головний редактор журналу «Огонек».

11. Микитенко Іван Кіндратович (1897—1937) — український радянський письменник.

Стосунки між В. Сосюрою і І. Микитенком були дружні.ми, хоч, як це видно із роману, інколи загострювалися. В. Сосюра іноді суб'єктивно оцінював діяльність свого літературного побратима, але із співчуттям ставився до його загибелі в 1937 р., про що говорить у поемі «Розстріляне безсмертя» (1960). В Сосюра присвятив 1. Микитенку поему «Мазепа» («Життя й революція», 1929, № 1),

12. Ермітаж — найбільший в СРСР музей історії мистецтва і культури (Ленінград), що виник у 1764 p. як приватна збірка художніх творів Катерини II.

13. Кап Зельман Мендельович (нар. 1911 p.) —український радянський письменник.

14. Хвиля Андрій—керівник агітпропу в ЦК КП(б)У, а пізніше — заступник наркома освіти СРСР.

15. Муравйов Михайло Артемович (1880—1918) — військовий авантюрист, який приєднався до боротьби за Радянську владу, лівий есер, підполковник. В 1917 p. під час бунту Керенського — Краснова — начальник оборони Петрограда. В 1918 p. — головнокомандуючий військами Східного фронту, але зрадив Радянській владі і підняв 10—11 липня 1918 p. бунт у Симбірську. Був убитий при арешті.

16. Червоненко Степан Васильович (нар. 1915 p.) — партійний і державний діяч УРСР, дипломат. В 1956—1959 pp. — секретар ЦК Компартії України.

17. Любченко Панас Петрович (1897—1937) — державний і партійний діяч УРСР.

18. Фореггер Микола Михайлович (справжнє прізвище — Грейфентурн; 1892—1939) — російський і український радянський режисер, балетмейстер, народний артист УРСР (з 1934 р.). У 1929—1936 p. —режисер Харківського і Київського театрів опери та балету.

19. Назаренко Іван Дмитрович (1909–1986) —партійний і державний діяч УРСР, доктор філософських наук (з 1962 р.). В 1946—1947 pp. і в 1949—1956 pp. —секретар ЦК Компартії України.

20. Гаршин Всеволод Михайлович (1855—1888) — російський" письменник.

21. Терещенко Микола Іванович (1898—1966)—український радянський письменник, перекладач.

22. «Справа честі» — п'єса І, Микитенка (X., «Гарт», 1932).

23. Лахуті Абулькасім Ахмедзаде (1887—1957) — таджицький радянський поет. В. Сосюра переклав два вірші А. Лахуті («Лист з дороги», «Вином любові»).

Завантажити матеріал у повному обсязі:

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: