Ш

ДУМКА Нісся місяць ясним небом, Там, де зоря ясна; Летів хлопець чистим полем, Де дівчина красна. Часом місяць ізійшовся З тьмавою хмарою; Не раз хлопець поборовся З журною

ДО МИЛОЇ Повій, вітре-вітросеньку, Там, де тужить мила, Нехай несуть там пісеньку Твої легкі крила. Повій, вітре, в єй городець, Де вінці сплітає, Неси вісті, що молодець Щире

ВІРНА Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за три роки не вертає милий. На могилі,

Вже сонце красно — Хвала-бо — встало, Бачте, як ясно Світом засяло! Нічні, сонливі Мраки розбило; Боже, ах, боже, То твоє діло! Весело, мило На світ глядіти, Добро