Ш
Шевченко * * * Лічу в неволі дні і ночі – І лік забуваю. О господи, як то тяжко Тії дні минають! І літа пливуть між ними, Пливуть
ЛІЛЕЯ – За що мене, як росла я, Люди не любили? За що мене, як виросла, Молодую вбили? За що вони тепер мене В палатах вітають, Царівною називають,
Тарас Шевченко КНЯЖНА ПОЕМА Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає.
Тарас Шевченко Катерина Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года І Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями , Бо москалі – чужі люде, Роблять лихо з
КАВКАЗ Искреннему моему Якову де Бальмену Кто даст. главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощь о побиенных… Иеремии. Глава 9, стих