Думка – Маркіян Шашкевич

ДУМКА



Нісся місяць ясним небом,

Там, де зоря ясна;

Летів хлопець чистим полем,

Де дівчина красна.



Часом місяць ізійшовся

З тьмавою хмарою;

Не раз хлопець поборовся

З журною гадкою:



«Журна гадко, печалива,

Чо ти мене гониш?

Чо ми житє згорчиваєш,

В серце тугу рониш?



Уступися, лиха нене,

З вітром в ліси, гори,

Най по тобі й чутка згине,

Як сліди на мори.



Мому серцю най радощі,

Най надія грає,

Най ми доля веселенька

Птичкою співає».



1836—1838