Над Бугом – Маркіян Шашкевич

НАД БУГОМ





Гей, річенько бистренькая,



Гей, стань подивися,



Як я плачу, як горюю,



Зо мнов пожурися!







Твої води веселенькі,



В них рибонька грає;



Моє серце розпукаєсь,



Від журби ся крає.







Трава к тобі з любощами



З берегів ся хилить,



Вовня єї поцілує



І наперед стрілить.







Моє серце бідненькеє



Радощів не має,



Лиш розлуку із долею,



Лиш сльозоньки знає.







Рано встану та й заплачу,



І вечором плачу;



Доле ж моя веселійша,



Коли ж тя обачу?







Журбо, тяжка розлучнице,



Чом не пропадаєш!



Доле ж моя, зоре моя,



Коли ж засвітаєш!?







Ой річенько бистренькая,



Ой стань подивися,



Як я плачу, як горюю,



Зо мнов пожурися!





13 Вересня 1838

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар