Син любимому отцю – Маркіян Шашкевич

СИН ЛЮБИМОМУ ОТЦЮ





Гадка моя, як буйний весною вітрець,



Зводиться, легким крильцем злітає,



Несесь сторонами в далеч, де отець,



Голубонько сивий, пробуває.



Живе в печалі. Боже! коли б в радості



Вік тихо, весело єму проживати,



В гаразді, здоровлю, в любой солодості



Цвітами щастя житє огортати.



Отче, ох отче! Сли ся мені придало



Дні житя твоєго полином згірчити,



Сли коли око твоє жалем запало,



Сли-м був нещасен серце закервлити,



Прости ми, отче, прости! Бач, я ся каю,



Жалем серце бідне моє прозябає,



Твої ноженьки сльозами зливаю,



Ах! прости синові, най не загибає.





[1833]

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар