Сумрак вечерній – Маркіян Шашкевич

СУМРАК ВЕЧЕРНІЙ





Сонце ясне померкло, світ пітьма насіла,



Вшир і вздовж доокола сум ся розлягає,



Чагарами густими тьма вовків завила,



Над тином опустілим галок гамор грає.







Там, нещасен, думаю тяжко, мов могила



Серед степу опівніч сумненько думає.



Згадка в душі печальній тужно згомотіла,



Бо сплинули радощі, як Дністер спливає!







Нависло ясне небо чорними хмарами,



Тяжкими густі бори склонились тугами,



Зойкнули дуброви, і ліси застогнали.







Весело ми з тов гудьбов та й з тими лісами,



Мило ми з буйним вітром, з блудними марами,



Студена тая доля к серденьку припала.





[До 1837]

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар