Туга за милою – Маркіян Шашкевич

ТУГА ЗА МИЛОЮ





Із-за гори, із-за ліса



Вітрець повіває;



Скажи, скажи, тихий вітре,



Як ся мила має?!







Чи здорова, чи весела,



Личко рум'яненьке,



Чи сумує, чи горює,



Чи личко блідненьке?







Бо я тужу, бо я плачу,



Сльозами вмиваюсь,



Веселої годиноньки



Вже не надіваюсь!







Коби мені крильця мати,



Соколом злетіти,



Тяжку тугу із серденька



При милій розбити!







Ой літав би-м, ой літав би-м



Щодень і щоночі,



Щоб ся милій у сивенькі



Надивити очі.







Ой літав би-м, ой літав би-м



Зорями ясними,



Щоб мені ся натішити



Ручками білими.







Ой літав би-м, ой літав би-м



Світом білесеньким,



Щоб мені ся натішити



Личком рум'яненьким.







Ой літав би-м, ой літав би-м



Вечором тихеньким,



Щоб мені ся натішити



Ходочком дрібненьким.







Ой літав би-м, ой літав би-м



Лісами, горами,



Щоб мені ся натішити



Милими словами.







Ах, я бідний, нещасливий,



Да й крилець не маю,



Сохну, чахну в далечині,



Всяк день умираю!





[До 1837]