Заповіт (Як умру, то поховайте …) (АНАЛІЗ) – Тарас Шевченко

Аналіз твору

Тараса Шевченка "Заповіт"

1845 р.

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: громадянська.

Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.

Віршовий розмір: хорей.

Про твір: у грудні 1845 р. Т. Шевченко, гостюючи на Переяславщині, захворів на запалення легенів. У ті часи ця хвороба була смертельною, тому поет вирішив написати прощального вірша. Ним і став «Заповіт», проте цю назву вірш здобув пізніше: спочатку він був без заголовка, пізніше в різних передруках називався «Завіщанієм» та «Думкою», а лише після смерті поета вірш дістав сучасну назву.

«Заповіт» за змістом чітко ділиться на три частини (по дві чотирирядкові строфи), кожна з яких має свою провідну думку, тобто ідею. У першій частині автор заповідає поховати його в рідному краї, де «лани широкополі, і Дніпро, і кручі…». Коли читаємо ці рядки, перед нами розкривається панорама всієї України з її красою й величчю, починаємо усвідомлювати громадянську відповідальність за її долю — так пробуджується патріотизм. У другій частині «Заповіту» Т. Шевченко спонукає співвітчизників скинути із себе кайдани й боротися за краще життя, за волю. А в заключній частині поет закликає після знищення гнобителів побудувати нову, вільну сім’ю народів.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар