К.: Університетське видавництво "Пульсари", 2009. – 625 с.
Новий роман Валерія Шевчука займає особливе місце в творчому доробку письменника — це монументальне художнє полотно з великою кількістю героїв, створене автором з 1972-го по 1991 рік, що є відбитком тієї епохи з її житейськими перипетіями та колізіями, в основі роману (а він в новелах-оповідках) — зображення життя окремої вулиці в провінційному місті, яке ще зберігало давню мораль і звичаї, але вони вже тратились і розкладалися під важкими ударами та налягами XX ст.
Та попри ці втрати людина, як з’являється у творі, завжди залишає в собі часточку світла.