Т
Осип Турянський КУРКА (З українського життя на Волині) Іван доклепував косу, як прийшов до нього сусід Михайло і, побалакавши коротко про погоду та косовицю, сказав: — Куме, памбі
Осип Турянський ЕЙ, КОБ МЕНЕ БУЛИ ВЧИЛИ (Фотографія з життя) Господар Василь справляв празник в честь свого сина Павла, що перед кількома днями здав гімназіяльну матуру. Гостей зійшлося
Осип ТУРЯНСЬКИЙ ДУМА ПРАЛІСУ Переднє слово З огляду на зміст мого твору уважаю потрібним сказати кілька слів про його ґенезу. Коли восени 1914 року ми брали приступом сербську
Осип Турянський ДЕ СОНЦЕ Діти не шанували старого діда Гарасима; все цвіркали йому в очі, що нічого не робить, дурно їсть і в хаті заважає. Нині пішли всі
Вже сумно вечір колір свій міняв з багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од хати відкидав і зупинився… Чується плач, що відлунює, немов тисячі оркестрів. То плачуть сурми