Т
Григір Тютюнник СИТО СИТО… Оце тобі якраз: тільки примостився на стільчику подивитися, якмати в печі розтоплятимуть, а воно вже хтось дверима торгикає. І язнаю —хто: або тітка Харитина,
Григір Тютюнник СИН ПРИЇХАВ На початку серпня, коли в Ковбиші, великесело по обидва бокивузенької річки в очереті та верболозах, з’їжджаються до батьків усіколишні ковбишівці, що отам по війні
Григір Тютюнник ПРОТИ МІСЯЦЯ —Ладку, та заграй ще… Ладимире, та не цієї ж бо!Ладко напівпрезирливо, напівсонно замружує очі, притуляєтьсящокою до баяна й спроквола, ледаченько снуєпальцями по блискучихпри місяці
Григір Тютюнник ПОМИНАЛИ МАРКІЯНА Ховали Маркіяна в полудень —без музики ховали і без попа, томущо більшість колгоспних «духовиків», як називали в селі самодіяльнихмузикантів, поїхали на станцію по жом,
Григір Тютюнник ПЕЧЕНА КАРТОПЛЯ Під сосною, на теплому твердому піску, змішаному з падалишньоюглицею, лежить Тимоха —смирний, неговіркий, трохи тюхтійкуватийхлопець. Лежить і дивиться в небо. Поруч, на зеленій галявині,