Т

Україно моя, моя люба Вкраїно, Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? — Чи про те розкажу, як тебе я люблю, А чи піснею горе твоє я присплю,

Уже світає, а ще імла… На небі зморшка лягла. — Як зайшла ж мені печаль ! Промінні заори воралися у хмари. Чую — фанфари! — Як зайшла ж

У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! …Сповіває аналої Синє брязкання кадил. Тут

Трохи недоспиш, трохи недоїси — то й вірші гарні пишуться. Мораль: як хочеш будь поетом — не спи уліжно, не їж уїжно. Будь настільки тонкий, щоб хміль поезії

Приїхало до матері да три сини, Три сини вояки, да не 'днакі. Що 'дин за бідних, Другий за багатих. А третьому силу свою нігде діть, – Просто бандит.