Ніч була розбурхана та тьмяна – Олена Теліга

Ніч була розбурхана та тьмяна,

Вітер грав і рвав пом’яті струни,

Я пила самітньо аж до рана

Темну розпач — найгіркіший трунок.

А під ранок, зором помертвілим

Розгорнувши спопелілий морок,

Віднайшла я ненаправний вилом

На землі, на небі і в простораx…

Та в душі, як день слабий і сірий,

Прокидалась втіха блідолиця,

Щоб навчать її своєї віри:

У житті нічому не молиться.

…..

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: