Критика «О панно Інно» Тичина
Поезія «О панно Інно» (1915 р.) — найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю:
Самотність героя, що страждає від кохання, підкреслено білим кольором зими — «сніги». В уяві ліричного героя образи Інни і її сестри злилися в один. І спогад про нещасливу любов вирішується драматично:
Сестра чи Ви? — Любив…
І знову зорові враження переходять у музичні: «Я Ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів», а слухові — у зорові: «І раптом — небо… шепіт гаю… О ні, то очі Ваші».
Для характеристики закоханості ліричного героя автор використовує неологізми, щоб підкреслити унікальність цього почуття, яке не подібне на будь-чиє ще: «дитинно» (бо саме для дитини найбільш притаманна наївність, щире захоплення), «злотоцінно» (це кохання цінувалося вище за будь-який скарб).
Зайдіть до музею Павла Григоровича Тичини… Дух генія витає скрізь… зворушує бібліотека і книги, помітки олівцем на сторінках, зроблені рукою Божого Співця долі народу й України … Люблю творчість цього Поета- ту, що актуальна навіки…
Павло Тичина- геній на всі віки…