Критика «О панно Інно» Тичина

Критика «О панно Інно» Тичина

Поезія «О панно Інно» (1915 р.) — найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю:

О панно Інно, панно Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги…
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно.
Любив? — Давно. Цвіли луги…

Самотність героя, що страждає від кохання, підкреслено білим кольором зими — «сніги». В уяві ліричного героя образи Інни і її сестри злилися в один. І спогад про нещасливу любов вирішується драматично:

Сестра чи Ви? — Любив…

І знову зорові враження переходять у музичні: «Я Ваші очі пам’ятаю, як музику, як спів», а слухові — у зорові: «І раптом — небо… шепіт гаю… О ні, то очі Ваші».

Для характеристики закоханості ліричного героя автор використовує неологізми, щоб підкреслити унікальність цього почуття, яке не подібне на будь-чиє ще: «дитинно» (бо саме для дитини найбільш притаманна наївність, щире захоплення), «злотоцінно» (це кохання цінувалося вище за будь-який скарб).

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар