Де тополя росте – Павло Тичина

До тополя росте,

Серед поля стою.

І шумить, і співа

Жито думку свою.

Шумить жито, співа,

Заохочує жить.

Вітерець повіва,

Жито хилить, п'янить…

Жито шепче мені,

Як привільно навкруг,

І тремтить вдалині

Й потопа виднокруг…

Гей, простори які.

Любо-мило землі:

Де не глянь — колоски

Та всі в злоті-сріблі.

Де не глянь — колоски

Проти сонця блись-блись..

Лиш ген скраю ліски,

Ніби дим, простяглись…

Ліше скраю ліски,

А то все, все жита,

Колоски, колоски,

Тиха думка свята.

1911

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: