Не вірте, люди, снігу —
Холодній чистоті:
Краса його бездушна
Без палу і вогню.
Укрив він як хутром
Всі трави і квітки: —
Не дам, не дам цвісти вам,
Бо я кохаю сон.
Живі землі живої,
Згадайте ви весну,
Блакитно-ясні бурі
І цвітно-травний шум.
Ах, небу голубому,
Ах, золотим вітрам —
Повірте, люди, — сонцю
І музиці його!