Ой, що в Софійському – Павло Тичина

Ой, що в Софійському

заграли дзвони, затремтіли,

Не білі голуби-янголи в небі полетіли.

Ой, там збиралися під прапори,

під соняшні ще й сині. Віднині

Не буде більше пана у вільній Україні!

Ідуть, ідуть з музикою

Під тінню прапорів

Прекрасною, великою

Рікою стиглих нив.

Ідуть, ідуть – вітаються

І славлять щасні дні.

Жахтять, переливаються

Їх душі вогняні.

Ой, та виходили попи з Софійської

з-за брами

З хрестами, з хорогвами.

У шатах золотих коло Богдана правлять Службу Божу. Як рожу –

Вітай свою, Вкраїно, долю, –

вітай дівчину гожу.

Горять, горять свободою

Вчорашнії раби,

Бо вчули: \"Встань з природою\" –

Звук янгола труби.

І встали всі, співаючи

З природою весни,

З природою вітаючи

Чудові дійсні сни.

Як засміялося до них та праведнеє сонце:

\"Не дурно гріло я –

світило у кожнеє віконце\".

Як заходилися хмарини ткати скатертини,

Цвітуть та розцвітають небесні

бархатини-хвилини!

Цвітуть в піснях вкраїночки

Дзвіночки срібняні.

Душею чорнобривочки

Струнчасто осяйні!

То ж матері майбутнії

Стрічають дні ясні!

О, хвилі незабутнії!

О, сонце і пісні;

Ой, що на Софійському

та грали дзвони, замовкали,

Там прапори приймали,

до народу промовляли:

\"Гей, разом, разом станемо

на ворога ми, браття-завзяття!\"

Хто зрадить Неньку-Україну, –

прокляття тим, прокляття!

І суне військо лавою

від білих тихих брам,

Із \"ЗАПОВІТОМ\", \"СЛАВОЮ\" –

весь Київ наче храм.

В нім скапала кров часові,

кров мучнів без кінця…

І в нім горять ТАРАСОВІ

вкраїнськії серця!

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: