Я кличу тебе – Павло Тичина

Той сад, і ніч, і зорі —

де вони тепер?

Згадай, як весна цвіла,

зі мною ти рада йшла.

А в серці — мов крик…

А серце розривалось,

бідне, прощалось

з тобою навік.

Ти їдеш в далекий край…

прощай, люба,

прощай!

Ой строгий життя закон:

востаннє глянь з вікон,—

я кличу тебе весь час,

життя ось розлучить нас!

Як гарно було нам!

Та я… я знову сам.

[1965]

…..

Рейтинг
( 1 оцінка, середнє 5 з 5 )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: